Ми наближаємось повільно,
рука в руці уже давно,
ми наче в танці божевільнім
зближаємось, зближаємось…
Довкруг зима, морозний вечір,
і ось вже руки на плечі,
і голови тремтячий нахил,
і трепотіння голосів...
Усе злилося неймовірно
у теплоті присохлих вуст,
і загорілись блискавично
рожеві пупянки від губ.
І вже коли розкрились очі,
ми посміхнулись мимохідь.
тепер для нас відкриті ночі,
Тепер - поєднані у ній.
Немає коментарів:
Дописати коментар