Translate

30 грудня 2024

Вірш шістнадцятий

 

В самотні літні ночі

я згадую минуле

Чиїсь відкриті очі
Наповну вбрані груди.

О ні, я не ховаюсь
фантазій не плекаю,
я тихо відкриваюсь,
І згадую що було.


І цей прекрасний спогад,
Оці тендітні руки,

Підлесли аж до неба

Мої думки і муки.

Немає вже польоту,
моя іскра погасла,
Я бачу тільки сльоту
і хліб з окрайцем масла…

Минуле не вернути,
як фарш у м'ясорубці,

піду рубці намащу

і псові дам поїсти.

Немає коментарів:

Дописати коментар