Вірш п'ятнадцятий

 

У спогадах моїх,
ти чиста, молода,

Красива та свобідна,
весела та сумна.

І усмішка твоя
сяйливо - білосніжна,
І голос твій дзвінкий
немов ручай весняний.

Ти в пам’яті моїй

жива та вседієва,
Зціляєш всі старі
мої гноєні рани.

Минули довгі дні,

а ти мене тримаєш,

Крізь бурі проведеш

до вічних сновидінь.