Розрив

Мене ти вигнала із мого дому,

Впустила пустку, іншого знайшла.

І я тепер мов неприкайний йолоп

Стою в руїнах нашого життя.

Все так раптово, все занадто швидко,

Немов літак звернувся у піке,

Я не помітив що зробив навмисно

З твоїм життЯм, яке ж воно гірке…

Ти безнадійна, майже збайдужіла,

Розбита словом, і жорстоким гнівом,

І вже твоя душа така "весела"

Немов посклАдане в кутку каміння. 

Я руйнівник. І все я зруйнував,

І твої мрії, і твої бажання 

Я на смітник відніс і закопав…