Святковий день настав раптово,
Ти знов прийшла на схилі літ.
Так урочисто і неквапно,
Знесла усе, що я беріг.
Як ураган пронесла бурю,
Неначе град серед весни,
Ти розкидала все довкола,
Заполонила навіть сни.
І я щасливо - божевільний,
Стою і мрію про усе,
Яким нещасним та безцільним
Було бліде життя моє.
Ні нотки барви, ні пригоди,
Один суцільний штиль морський,
І тут твоя спізніла врода
Рознесла спокій на друзки.
І я не буду шкодувати,
Те що було - минулося
Піду я землю напувати
З твоїх очей палким дощем.
Немає коментарів:
Дописати коментар