Тепер моя, навіки і до скону!
Не покидай мене на пів путі.
Веди у світ як зірка небозводу,
і не давай зійти на манівці.
Тримай міцною ніжною рукою
моє плече, і рифи обійди.
Але не треба позбавлять спокою,
я вже спокійний - ти у мене є.
Казковий берег, де слонова кістка,
багатства світ, мій дивний оберіг.
І не кидай в смітник свого намиста,
мою любов навіки збережи.
І я так само буду пильнувати
твоїх доріг, веселих чи сумних.
Обіти свої буду памятати.
Немає коментарів:
Дописати коментар