Завжди чекав на потяг долі.
Повз мене мчались поїзда,
Я проводжав і погляд кволий
кидав на західний вокзал.
Перон роками все шумів,
табло світилося шляхами,
Маршрут знайти я все хотів,
в керунок щастя і печалі.
У шкереберті днів життя,
я заморився вже шукати.
І вибрав свій вагон буття
без особливої прикмети.
Обрав купе без передплати,
Зайшов - побачив синь небес
І поїзд рушив путь долати,
а я в тобі достоту щез.
Немає коментарів:
Дописати коментар