Між нами даль, нема звʼязку,
у мене зараз глупа ніч.
Та все одно я вам пишу
в надії стрітись віч на віч.
Ви так далекою від мене
зробились кілька літ тому,
а памʼятати вас так треба
ви наче сонце на листку.
Без памʼяті про ваші риси
я дуже рано все ж помру.
Ви необхідні наче світло
для фотосинтезу листку.
І очі світлі, і волосся,
їх забуваю я щодня.
Ви наче кисень у повітрі,
якого майже вже нема.
Я Бога мОлю про одне -
щоб він поміг запамʼятати
ваш світлий образ. А учора
я бачив вас між вулиць Львова...
Немає коментарів:
Дописати коментар