Моє дитя тримала ти,
Ну як моє... вже наше,
І повна радости й краси
давала груди ссати.
І вже коли минув аж рік
тримала сина міцно,
і підкидала до небес,
і цілувала вічно.
А потім школа, перший клас…
Я добре пам'ятаю,
тоді ще дощ всю землю cквас,
а ти - немов із раю.
Ще ти сміялася до мене,
і я дивився - ,
минули роки, а ти, феє,
не відпускаєш почуттів.
І так дивитися ще можна,
альбоми сотнями гортать.
Та що мені дурному з цього,
Це лиш фантазії, не фарт.
Немає коментарів:
Дописати коментар