І серед сотень голосів
Я твій пізнАю із півслів,
Зі сміху твого голосного,
І з інтонації смішної.
Ти мовиш чисто мов ручай,
І сміх пливе стрімким потоком.
Я б утопитись в ньому рад,
Щоби не чути рідні нотки.
І серед ночі, поміж сну,
коли вже ранок наступає,
Твій голос наче горни труб
мене з постелі піднімає.
Ця tuba mirum голосна,
Хоч голос твій і тихий,
Веде мене крізь все життя.
Прим. tuba mirum - частина меси Реквієм, що раніше до Ватиканського собору виконувалася на похоронній процесії.
Немає коментарів:
Дописати коментар