В нічнім і тьмянім світлі абажуру,
коли вже ніч запалює вогні,
ти все сиділа у міцній зажурі
палила вогник терпких цигаркІв.
Повсюди дим навіював нудОту,
тютюн згорав в легенях молодих.
І я стояв, вікно заливши потом,
Ловив ніздрЯми кожен димний дих.
Це наша тризна за палким коханням,
Поминки долі, смерть і крах надій.
І ми ще вип'єм на поминках мрій.
Тому я йшов, прискоривши ходу,
піднявши комір чорного пальта.
Мене уже в твоїм житті нема.
Немає коментарів:
Дописати коментар