Довге чекання

Стоїш в чеканні зі смартфоном,

приперли люди до стіни,
ти поспішаєш, в тебе вдома

від грому квіти проросли.

В твоє маленьке щире серце,
Пустило кігті почуття.
Ти не спроможне вже довести,
що можеш знищити чуття,

Що перестати відчувати

ти зможеш легко й назавжди,
що твоє серце все ще варте

Пожити вільно в самоті.

і ще нема на те все ради,
ти в черзі мусиш постояти,
бо вдома квіти та троянди
цвітуть шипами, наче зради.