Коли стрічаю вас у середмісті
поміж дерев, де трави поросли,
ми дивимось прямісько у вічі,
ми наче діти - сміємось усім.
У тому парку - наші поцілунки,
поміж дерев - є пристрасть молода.
поміж берез давали подарунки
в надії щирій нам цвіла весна.
Тепер ми скупо голову опусти,
я капелюха скину і кивну,
і далі парком поспіхом піду.
стрічаю вас як незабутнє свято,
важливу ноту в юності моїй,
котру заграти так і не зумів.
Немає коментарів:
Дописати коментар