Я так упевнено брешу
Тобі, собі, усім довкола,
А потім - ніч прийде раптово
І я у відчаю змовчу.
Буду сльозами умиватись,
Під звуки музики скрипок,
Щоби хоч трохи заховатись
Від всіх навʼязливих думок.
А ці думки - лише про тебе,
Про твої очі весняні,
Вони настільки голубі,
Що серед ночі - бачу небо.
І твої губи ледь рожеві
Солодкі, спраглі як хурма.
Та навіть слова гіркота
Не позбавляє від любові.
Я так упевнено брешу,
Себе обманюю щоденно.
Колись таки я припиню
Тебе прийму нескінченність.
І розпадуться на складОві,
Частинки, атоми, протони,
Цілком розчинюся в тобі,
І не повернусь вже ніколи.
Немає коментарів:
Дописати коментар