Ці довгі ночі у зимі,
Коли нема і краплі світла,
Тоді ввижається мені
Твій силует, ти ледь тендітна.
І все довкола тихо спить,
Ліхтар самотній при дорозі
Яскравим світлом тріпотить,
Він загасити вже не взмозі,
Маленький вогник у мені,
Маленький наче в церкві свічка.
Він розгорається мов гніт
Бере вогонь від запальнички.
І ніч панує, ніч німа,
Вона скупа на аліменти.
І хоч я сам, і ти сама,
Нас не потрібні сентименти.
Ми побалакаємо з тобою,
На білий місяць позиравши,
І потім ляжем в супокої,
Весняний ранок зустрічавши.
Немає коментарів:
Дописати коментар