Рахуючи рубці

 Вночі приходила до мене,

Дивилась карими очима,

Ти погляд свій не відводила,

А десь над ранок - відлетіла.

І я дивився в ясні очі.

У памʼяті - лише вони. 

Згадати прізвище вдалося,

І вигляд повних вуст твоїх.

А потім поступово все

Почало згадуватись швидко,

І наше літо неземне, 

І поцілунки блискавичні,

І дивна подорож у гори,

І теплота у літні дні

І наше спільне тихе горе,

Коли відʼїхала в далі…

Ці дивні спогади не дали

Заснути скоро, цілу ніч

Лише на серці рахували

Рубці, рубці сердечних втіх.