Чи знаєш як я знаю,
що любиш ти мене?
Твій погляд на прощання
мені говорить все.
Він спалює жагуче,
торкається низин,
в які я вже боюся
спускатися один.
Цей погляд вогнянистий
спалахує на мить,
та він говорить більше
аніж мільйони слів.
Здається, що мовчанка
то краще ніж слова.
У ній все дуже ясно,
В ній - загадка зла.
То ж рота я затулю,
не вимовлю ні звук.
Махну прощально перстом,
махну, торкнувшись рук.
І піду в невідомість,
у спокій вечорів.
Добраніч, мовчазливість,
Солодких, ніжних снів.
Немає коментарів:
Дописати коментар