Я знаю

Чи знаєш як я знаю,

Що любиш ти мене?

Твій погляд на прощання 

Мені говорить все.

Він спалює жагуче,

Торкається низин,

В які я вже боюся

Спускатися один. 

Цей погляд вогнянистий

Спалахує на мить,

Та він говорить більше

Аніж мільйони слів. 

Здається, що мовчанка

То краще ні слова. 

У ній все дуже ясно, 

В ній - загадка зла.

То ж рота я затулю,

Не вимовлю ні звук. 

Махну прощально перстом,

Махну, торкнувшись рук. 

І піду в невідомість,

У спокій вечорів.

Добраніч, мовчазливість

Солодких, ніжних снів.