Косу клепають дзядзьо,
А бабка аж дзвенить,
Напружене обличчя
Цигаркою димить.
Великий молоточок
Ритмічно стукотить,
А папіроса довга
Вогнями променить.
І склепану тоненьку
Косу беру до рук,
Вкладаю до кісєтя
І йду собі на луг.
А там - моя свобода,
Я наче вже лечу,
Косою виграваю
Зрізаючи траву.
І ти пливеш в долині
Я лиш на мить спинив.
І пальці всі порізав,
Коли косу точив.
Бо ти така красива,
Не міг відвести віч.
І ось тепер в повʼязках
Два тижні мушу жить
Немає коментарів:
Дописати коментар