Тривога

Кругом сніги, холодний вітер

Усі щілини обвіва. 

На підвіконні мерзнуть квіти

Мабуть їм сниться вже весна.

Ялинка стомлена в куточку,

Стоїть, чекає часу дня,

В який її таку прекрасну

Розберуть до наступних свят.

Годинник цокає ритмічно,

Секундна стрілка все біжить.

Господар дому непомітно

Качалку - крісло тріпотить.  

Таке блаженне полудЕння

Сигнал тривоги розрива

Летять ракети, нашу землю

Вогнем убивчим накрива.