Тривожний сон

У сні тривожнім знову ти сумна,

Руками білими обличчя закриваєш. 

Ти вся бліда, заморена худа,

Неначе смерть у гості все чекаєш.

І я кричав, хотів порвати млу,

Таку густу, що дихається важко. 

Вхопити руку втомлену, тонку

теплом зігріти, обіймать небесно.

Та це лиш сон, у ньому я безсильний,
Моя рука пронизує тебе,
а ти ридаєш і мовчиш насхлип.

І вже прокинувшись в липкім поту,
ШирОко скинув руки до небес - 

О дайте сили, щоб я просто щез...