Раптово кохання прийшло
Заповнило пустку у грудях
Шаленим потоком знесло
У мізках розкидане груддя.
У гості тебе не просив
В приміщення хворого серця.
У Бога кінця я молив
Не знав що отак він озветься.
Його порятунку просив
Розради для хворого тіла
А Він - до кохання привів,
Втекти вже від нього несила.
Іронія в цьому гірка
Мав вмерти від хворого серця.
Тепер ця кончина близька
Бо ти вже мені не озвешся.
І те що тебе не побачу
Ніколи в своєму житті
Собі - я ще може пробачу
А долі - напевно вже ні.
Немає коментарів:
Дописати коментар