Прощання

А ніч витікає у наші долоні

І кров прибуває, наповнює скроні

Вагон прибуває, у темну дорогу

Мене не пускає прощання із перону.

Все моє цвітіння - тобі в сновидіння,

Усі мої мрії - у твої надії,

Махаю рукою, до губів долоню

Підношу й пускаю цілунок й тривогу.

Ти моя голубка, тендітна й трагічна

Сльозами прощаєш, палкими очима 

Мене відправляєш назавжди від себе

Неначе серця у бликитнеє небо.

І може так бути, що смерть не минути,

Ворожої не вдасться минути

Тоді повернуся у сни серед літа

Принесу в долонях зеленого жита.