Ти знаєш добре, що звучиш в мені,
тривожним дзвоном тихого кларнету,
а потім скрипкою палкою у вогні
стрибаєш ніжно нотами секстету.
І я так мило співи відчуваю,
мені аж хочеться тобі вторити.
Але я вчасно, вчасно замовкаю,
мені приємно в суголоссі жити.
Тебе приймаю, музико моя,
мій світлий промінь в темряві людей,
звучи в мені ще голосом пісень.
Тоді безсмертним стану навіки,
бо голос Бога у тобі прийшов
щоби мені аж до кінця радіти.
Немає коментарів:
Дописати коментар