Надію марну, зболену покинь,
він не вернеться, він минуле коло.
І залишається боротися й прожить
своє життя, а дике твоє поле
сльозами щиро, з відчаю полий,
віддай весь гнів і крик сумної долі,
і в тому місці зійде цвіт - полин
Як смертний знак, як памʼять твого болю.
Ти проживеш, воно в тобі пройде,
то не кінець земного існування,
коли втрачаєш зраджене кохання.
Любов не зрадить, не пекельно бʼє,
любов постійно і стабільно творить
усе що ти вважаєш як своє.
Немає коментарів:
Дописати коментар