Приснилось раптом що удвох
З мовчанням тихим і привітним,
Ми вели німо діалог,
А навкруги - весна розквітла.
Повітря сповнилося медом.
Довкола білими квітьми
Пустили пахощі дерева,
А ми удвох з мовчанням шли.
І тільки поглядом одним
Ми все прекрасно розуміли,
Вогонь твоїх - мене зігрів,
Мої вогні - тебе збудили.
І сон прекрасний не минав
Допоки ранок не ввірвався
І не почалася війна
І мій будинок не розклався…
Немає коментарів:
Дописати коментар