На цей асфальт, що весь в пилюці стогне,
Куди ще сніг не падав як належить,
моя нога ступити сміло зможе,
повільно йти, долаючи мій нежить.
Глибокий подих, сповнений надії,
Дає наснаги збить тахікардію,
Мені ще трохи, в магазин забігти,
і потім вдома ліжко буду гріти.
Життя - як сірість з вулиці брудної,
І навіть бруньки не знайшов одної,
то ще весни чекати дуже довго.
І може ти живеш у цьому світі,
І ти радієш, сповнена бажання,
Ласкаво - ніжна, вся у білім цвіті.
Немає коментарів:
Дописати коментар