Знову ти

Ти знову поруч, ти уся тремтиш,

І шкіра вкотре стала гусячОю,

А може знову щастям пригостиш

На вперемішку з теплою любовʼю?

Я пригортаю твоє тонке плече,

І чорні коси накриють нагу спину. 

І знов болить, і трохи ще пече,

Що я тебе назавтра вже покину.

Твоя щока на моєму рамені,

Така багряна, вся горить вогнем,

Гарячий подих наче із пустелі

розмірно дме та спалює мене.

Я просто тлію наче та жарина,

рукою стан прекрасний обіймаю,

ти надзвичайна, ти моя людина,

з тобою я і на той світ ступаю.

Отак удвох ми мріємо у тиші,

обійми наші - тільки наш секрет,

Я завтра йду, і навіть не залишу

від наших мрій надломлений макет.