У тебе жар, страшна температура,
і кволий подих слабість видає/
Я покладу на. стіл клавіатуру,
заграю тихо у ім'я твоє.
А ти відкриєш захмелілі очі,
я знаю усміх буде на вустах,
води попити навіть не захочеш,
коли ти хвора - вперта наче птах.
Та буду грати, я не зупинюся,
напою чаєм, обітру лице,
і музика полегшу принесе.
Коли пройде хвороби гостра фаза,
ти ще розквітнеш в повноті своїй,
у всій красі, найкращій, золотій.
Немає коментарів:
Дописати коментар