І в глибині щонайчорніших днів,
коли земля увійде в коло пекла,
я памʼятатиму коли тебе зустрів,
я не забуду смутку твого светра.
І вже тоді, коли зійду ногою
на путь у смерть, на чорну рівнИну,
моя душа наповниться тобою,
вона візьме у тінь тебе одну.
І будеш сонцем серед мук великих,
і будеш вітром серед жару дня,
водою скропиш рани від огня.
Я погляд з мук до тебе оберну,
Моя мадонно вічна та пречиста,
Ти мій Господь, в тобі моє причастя.
Немає коментарів:
Дописати коментар