Не треба слів

Не треба слів, коли мовчать вуста,

Не говори, лише віддай тепла,

Коли піду туди, де смерть панує,

воно мені, мабуть, житя врятує.

Не забоюся йти в долину тіні,

ти бо зі мною, моє ти спасіння,

і навіть там, де світло вже немає

твоя любов із пекла визволяє.

І не питай чому я не благаю

Про твою милість, що миліша раю,

ти вже дала найбільше з - між людей,

свою любов, що рветься із грудей.

Ти просто дихай, і даруй тепло,

бо там де йду його нема давно,

і пам'ятай, якщо я не вернуся

з тобою в серці я не забоюся.

Бо ти у мене щирий оберіг,

і до кінця його в собі зберіг.

Не забоюся йти в долину тіні,

ти бо зі мною, моє ти спасіння.