Не варто

Не варто тривожитись марно

І мчати кудись в далечінь,

Мій потяг сьогодні останній

ПовЕзе у даль мою тінь.

Не треба в сумяття впадати,

Ламати руками дощі,

Мій потяг гуркоче завзято

Долаючи шлях від землі.

Не треба в ридання впадати,

І зводити крик до небес,

Душа наче річка в загаті

І я у тривозі вже щез.

Не треба ридати, наразі

Лиш мить пригадай ще хоч раз.

Як ти у великій повазі

У пригощаю щастя пила.