Туман

Холодний погляд і слова сталеві,

колюче слово мов двосічний меч,

Іх просто кинеш у холодні скроні

і вже мені прийде, мабуть, кінець.

Я запитаю: "Ти цього хотіла?"

а ти змовчиш, ковтаючи сльозу.

Слова вже зайві - тільки мова тіла

у тиші скаже вирок усьому.

І що мені лишається робити?

Нащо надію пестити в думках?

Лише одне лишається зробити,

піти безмовно між густий туман