Найбільша в світі таємниця
Сховалася в людських серцях,
Вона жива, неначе криця,
Роз*ятрена в жарких печах.
Ми їй бездумно віддаємся,
Кидаючи у гущу слів,
А потім весело сміємся
Над своїм діянням дурним.
Вони ж бо нас не зупиняють
І все поциклу знов іде,
Події долею кидають,
Картаючи життя усе.
Та то не привід для розмови,
Коли удвох є дві душі,
Для них один єдиний погляд
Знайде до серця всі ключі.
Немає коментарів:
Дописати коментар