В останній день прекрасної весни
Відчув я теплий поцілунок літа,
Почуй це віяння і ти,
Лощами й зливами омита.
Нехай твої рожеві губи
Пізнають радість нової пори,
А очі ніжні. Повні згуби
Дають промінчик після зимної роси.
Ти усмішнись пирйдешньому теплу,
До нього руки простягни,
Даруй любов лише тому.
Кого кохаєш більше ніж весну.
Немає коментарів:
Дописати коментар