Велика втома у твоїх очах,
безмірна ноша впала просто в серце,
у безнадії вмочуєш вуста
і вже минуле більше не вернеться.
Немає сили зрушити слова,
мовчання твоє сповнене тривоги,
твоя душа - мов тихе немовля,
котре хапа повітря до знемоги.
І твоє горе, і твоя печаль,
назавтра стануть як весняна злива
котра прийшла і сліду не лишила.
Той новий день із радістю прийде,
аби твоя душа з теплом ожила
аби ти знову щастям засвітилась.
Немає коментарів:
Дописати коментар