Господь до мене завітав
У всій красі та суголоссі
І серафим сім крил віддав
Які вплелись в твоїм волоссі
Господь так щиро зачерпнув
Своїх запасів стопрекрасних
Що аж тебе у світ прислав
Забувши всіх рабів нещасних.
Він так розщедрився в ту мить,
Коли творив тебе у світі,
Що дарував сліпучий світ
Очей блакитних майже сірих.
І ти жила ось так між нами,
Просте провадила життя
Допоки ми двома шляхами
Не перетнулись нехотя.
І ось побачив сотворіння,
Істоту від Отця з небес,
В ту мить мого землетрясіння
Побачив справжню я тебе.
Отак невольно та раптово
Господь до мене завітав
І херувим у плоті й крові
Тобою перед мною став.
Немає коментарів:
Дописати коментар