Я вас люблю у повній безнадії,
Колись торкнутись вашого волосся,
Ви живете у наймилішій мрії,
А, може, це також мені здалося.
Я потонув напевно остаточно
В очах блакитних, голосі солодкім,
І цей процес тривожньо - незворотньо
Мене веде до щастя в кожнім слові.
Тривай же вічно, свЯта королівно,
не покидай мене у цьому світі
Аби я жив у твоїй ніжній тіні.
Аби я міг тобі принести певно
і спокій серця, і душі тривоги
Аби я світ поклав тобі у ноги.
Немає коментарів:
Дописати коментар