«Я вас люблю» - кричали ви мені,
І коси щиро бризкали в повітрі.
«Я вас кохаю» - шепотів вісні,
І мої руки кидались на вістря,
В горнило бою з долею своєю,
У спір небес і темної безодні.
І в тім бою, перемогти твоєю
Любовʼю щирою, позбутися недолі.
А після січі - взятися за плечі,
Обняти тіло, і тремтіння рук
Затамувати, припинити стук
Судин шалених у гарячих скронях.
Я би хотів спочити на долонях
В полоні теплім білосніжних пут.
Немає коментарів:
Дописати коментар