Ми не змогли усе відговорити,
В любові звук виходить із грудей.
Не встигли те, що мали би зробити,
Щоб не шукати вдень чужих очей.
І ти не взяла мого сновидіння,
Не привела у світ нове життя,
Ти не змогла побути провидінням
Хоча б на рік, хоча би на пів дня.
І я не став твоїм залізним левом,
Не зміг постати кріпостю в степах
Щоби непевність зникла у очах.
Ми не змогли, хто - зна чи було треба
Для нас обох блаженні ці часи,
Коли життя здається раєм з неба.
Немає коментарів:
Дописати коментар