І без прикрас та привілеїв
Для мене ви - найбільша цінність.
Чомусь думки колись леліяв,
що ви для мене - випадковість.
Тепер я вже напевно знаю -
ви мій трагічно - світлий фатум,
собі, мабуть, не уявляю
мені без вас як існувати?
Трагічно пізно ми зустрілись,
та світло стало аж тепер
коли від погляду воскрес.
І в пізню осінь літо може
прийти хоч трохи, хоч на мить,
щоб зиму зміг я пережить.
Немає коментарів:
Дописати коментар