І без прикрас та привілеїв
Для мене ви - найбільша цінність.
Чомусь думки колись леліяв,
що ви для мене - випадковість.
Тепер я вже напевно знаю -
Ви мій трагічно - світлий фатум,
Собі, мабуть, не уявляю
Мені без вас як існувати?
Трагічно пізно ми зустрілись
Та світло стало аж тепер
Коли від погляду воскрес.
І в пізню осінь літо може
прийти хоч трохи, хоч на мить,
щоб зиму зміг я пережить.
прийти хоч трохи, хоч на мить,
щоб зиму зміг я пережить.
Немає коментарів:
Дописати коментар