Друг

«І просто друг» - сказала ти мені,

а я змирився з цим доволі швидко,

І поруч був, коли ти плакала вісні,

а як ти сонцем заплелась - далеко.

Я відступив, пішов собі у світ,

як восени у вирій йдуть лелеки.

Моя любов - була бліда як тінь

до твого серця їй було далеко.

А так буває часто у людей,

любов одного - вистачить на двох,

і кров кипить із дня у день.

Тоді стикаються у безсиллі руки

і від тенет так хочеться кричати,

щоб доля зволила обом кохати.