Туман байдужости між нас,
покрив обличчя, скроні.
А я недавно зігрівав
твої сумні долоні.
Минуло раптом кілька днів
між нас - стіна камінна.
Сказати слова не зумів,
щоб зберегти сумління.
Ти просто взяла - і пішла
у ніч тривожно - зимну.
І тут одразу поміж нас
туман крижАно - синій.
Я би хотів рознести млу,
тепло пустить у світло.
Але в байдужости помру,
Для тебе непомітно.
Немає коментарів:
Дописати коментар