Тривога

Тривожний я, моя душа в бентезі,

Весела пішла поміж домів. 

А що я можу? Я з тепер у черзі

В стовпотворінні твоїх пацанів. 

Квітуче гроно ти їх назбирала,

Уклала список, позначки ввела. 

Мені огидна, дивна ця забава,

Зіпсута геть акторкою вистава. 

Я просто піду, бався й далі з ними,

А так хотілось дарувати щиро 

Свої пісні, тривожну синь небес. 

Але життя, і люди трохи дивні.  

У кожнім серці - свій дурний мотив,

Тебе ж, дівчино, трохи я любив,.,