Я міг торкнутись, міг ще обійняти,
забрати смуток, усміх піднести.
Та я лишився наче стовп стояти,
мені лишалось встати, і піти..
Моя рука ще у твоїй долоні,
а твої пальці ковзнуть в далечінь.
Моя душа лишається з тобою,
моя свідомість - страж твоїх видінь.
Я вибрав щастя твоє, ні, не моє,
подарував хвилини та роки
в яких твоя душа буде в спокої.
А моя щезне наче денна тінь.
У глибині тривожних сновидінь
Аїда царство прийме мою тлінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар