Весни не бійся

Весни не бійся, зустрічай,

поринь у неї з головою,

тепло проміння не минай,

і не кидай надію знову.

Бо що весна зробити може

Опісля спалахів зими?

Де ми горіли у знемозі

вогнями щирими змогли,

із невеликої вуглини,

що відгоріла вже давно,

розвести полум'я очима
ми захотіли, а воно

палахкотіло наче спека
І часто думав я над тим,

щоб не згоріти як смерека,

щоб залишитися живим.

І я живий, і ця весна,
вона холодною здається,

коли згорає вся зима,
тепло весни не придається,

Не припасуєш більш його

до свого стану у душі,

бо сонце і його тепло

то ще не все, що хочеш ти.

Тож хай прийде моя весна,
і десь тобі вона всміхнеться,

моя ж улюблена зима,

Неначе сон колись насниться.