Я добре знаю твій правдивий сум,
Ти хоч смієшся, очі ж то в печалі.
Чи то тобі запала складність дум,
Чи може фокус звернений в деталі?
Причин багато може бути в цьому,
Але одне напевно видно вже
В твоїх очах, у глибині зіничній
Цікава зосередженість цвіте
І це стає сценарій досить звичний.
У ці моменти, сповнені задуми,
Мене не бачиш, бо всю свою увагу
Ти привела до наявної проблеми.
Я тебе торкатись і не смію.
Але ти любиш майже інстинктивно,
Підняти очі, та знайти мене
І досі погляд, наповнений тривожно
Миттєво радістю для мене зацвіте.
Мабуть у цьому втіха особлива,
Читати погляд через півтони,
І я дивлюсь у тебе, ти зваблива,
Коли на мене дивишся очима.
Немає коментарів:
Дописати коментар