І вкотре злегка усміхаються вуста,
Волосся в кіску зібране дбайливо,
Струнка постава ніжні шати одягла,
На віях промінь блискає грайливо.
Довколо тебе гучно музика тріпоче,
Пташина сіла і співає на плечі,
Мій ніжний погляд ловиш неохоче
І далі йдеш, радіючи весні.
Отак лишаюся, знечулений красою,
В моїй уяві пронеслось пів життя
«От би тепер вернути що минуло».
Але життя не можна повернути
Минуле тільки в давніх спогадах живе,
Тому накраще - взяти і забути,
Немає коментарів:
Дописати коментар