06 лютого 2026

Цикл Зимові вірші

Сумні сніги

Сумні сніги падуть на плечі
У сірий непривітний день.
Ти робиш всі буденні речі,
Ти робиш щОб був завтра день.

І праця та твоя нестримна
Як поєднання Інь та Янь,
Бо наполегливо і зримо
Ти жертвуєш своїм вогнем.

Вогнем із пристрасті й любови,
Вогнем нестримних буйних чар.
Бо ти кипиш як в час облоги
Кипить смоли бездонний чан.

Оте кипіння десь глибОко,
У безднах карстових грудей,
Маленьким вибухом зі сміхом
Лиш проривається з очей.