Туман сріблястий, іній мов кришталь
покрили землю саваном збілілим,
Чому ж тоді на серці в мене жаль
коли зима лягає наче килим?
А все довкола в сніговім полоні,
морози сильні, сніговії злі,
Краплина снігу тане на долоні
змиває спомини тривожні у мені.
Вдягаю шапку, і гарячу свиту,
горнути вкотре треба новий сніг
Руденький котик рветься на поріг...
Зникаю тихо, йду по круговерті білій,
Мої сліди зникають через п'ять хвилин,
і вже ніхто не зна, що в мене в серці іній...
Немає коментарів:
Дописати коментар