Ніч двадцять перша - І знову ніч

І знову ніч октавами співає,

а день далеко, наче крізь туман.

Повільно шлях в майбутнє прокладає,

такий неквапний рятівник від чар.

Для мене ніч - свобода зі свобод.
Тоді мої думки і щирі мрії
пливуть тобі, до твоїх тихих вод,

і огортають шовковисті вії.

Літаю духом, сон твій стережу,

і час від часу подихом війну.

Віл сну поганого тебе я вбережу.

І зранку знову день твій розквітає.
Ти у веселості своїй не знаєш
хто цілу ніч тебе оберігає.

Ніч двадцята - О відгукнися!

О відгукнися на мої страждання!

Відкрий вуста, хоч слово прошепчи!

Я переповнений палким коханням,

його віддам, собі залишу немочи.

Не оминай мої стражденні очі,

котрі із сумом дивляться на тебе.
І хоч з тобою серце бути хоче,
ти своїм серцем десь далеко в небі.

І не питай чому зі мною сталось,
чому болить пробуджена душа.
Вона для тебе стала знов жива.

Вона тобі співає та радіє,
тобі спалахує, і зроджує надію.
О відгукнися, моя світла мріє.

Bella enamorada (Чарівна кохана)

Пропоную мій переклад тексту іспанської пісні "Bella enamorada". авторами є композитори Реверіано Сутульйо (Reveriano Soutullo) та Хуан Верт (Juan Vert)

Чарівна кохана, я тобою мрію,

і любов щасливу, я шукаю скрізь.

Чарівна кохана, спокій та надія,

без твоєї ласки, без твоєї ласки

Я не можу жить.

Ноче кохань, ноче загадкова

Жіночу тінь буду цілувать

Наші думки - ніжність пречудова

Знову тебе хочу пригортать.

Втрачену надію, хочу нагадати

А любов далеку, вже не повернути.

Таємнича дамо, що живеш у тіні,

о скажи хоч хто ти, і пізнай любов.

Чарівнича діво, найгарніша в світі,

ти - моє страждання, ти - моє страждання,

я твій вірний раб.

Ноче кохань, ноче загадкова

Жіночу тінь буду цілувать

Наші думки - ніжність пречудова

Знову тебе хочу пригортать.

Ноче кохань, ноче загадкова

Жіночу тінь буду цілувать

Втрачену надію, хочу нагадати

А любов далеку, вже не повернути.

Заборонена

Ти - заборонена для мене,

моє табу у цьому світі.

Мені заплакати би треба

і аж ніяк не порадіти.

А що із того почування,

коли дивитися лиш можна?

І чути голос від кохання,

котрий наповнений зітханням?

Я ці тривожні відчуття

повириваю із корінням

Так знищують собі бурʼян,

щоб не зарОсло все подвірʼя. 

Але так дивно відчувати,

у цих рослинах, що в душі,

 достатньо сили запускати 

новІ і нОві паростки.

Вони корінням проростають,

в легені, серце і нирки.

І корінь грубий залишають,

можливо, мабуть назавжди.

Чи зможу почуття здолати?

Чи вдасться знищить їх до пня?

Коли неначе метастази,

кохання у любов зроста. 

Lippen schweigen (Вуста мовчать)

Це уривок з оперети «Весела вдова» Франца Легара. Ділюся моїм перекладом цієї прекрасної пісні.

Губи в тиші, шепіт скрипки

Ти люби!

Кожен крок благає щиро

Ти люби!

Знов руки торкання

каже все мені.

Це мабуть уже кохання - 

любиш ти.

І вальсу кожен крок,

підносить до зірок,

А серце тріпотить,

воно пульсує і болить...

І хоч вуста твої мовчать

та очі щиро променять

я так тебе люблю

я так люблю...

Кожен потиск рук

ясно каже нам.

Про безмежне почуття - 

Любов прийшла!

Не повірю

Твоєму слову не повірю більше,

твоїм палким вустам - нема довіри.

Такі думки мені лиш роблять гірше.

І відбирають у кохання сили.

Заманюєш і поглядом, і словом,

а вдругу мить - відштовхуєш у даль.

Я спантеличений і злий безмовно

роблю у безнадії крок назад.

О хаотичний рух у цім коханні,

броунівська любов на пів тонах

мені не млость дає, а дикий страх.

Це не стосунки. Це якась пітьма.

Я так втомився. Боже, о прости…

І цей тягар від мене забери.

Dicitencello vuje (Скажіть їй)

Мій власний переклад пісні «Скажіть їй»

Скажіть дівчата вашій подрузі,

Як я втратив сон і ясну уяву.

Думки - про неї,

В житті моїм всеціло.

Хотів би їй сказати це,

Але не знаю як.

Приспів

Її кохаю,

кохаю до нестями

Скажіть ви їй дівчата, 

що я не забуваю!

І це кохання,

Сильніше за тортури,

Що мучить мою душу

І як то далі жити!

Скажіть їй - вона троянда травня,

Її краса заступить світло сонця.

Вуста рожеві

Свіжіші за фіалки.

Я вже хотів би чути,

палкі слова «Люблю!».

Приспів

Її кохаю,

кохаю до нестями

Скажіть ви їй дівчата, 

що я не забуваю.

І це кохання,

Сильніше за тортури,

Що мучить мою душу

І як то далі жити!